Яготинський парк: стежками Пророка українського народу

У місті Яготин є місцева гордість – величний парк, закладений останнім гетьманом України, територією якого мандрував поет, художник, борець Тарас Шевченко

Початок…

Середина 18 століття характеризувалася поступовим занепадом Української козацької держави (Війська Запорізького), відомої в історії як Гетьманщина. Російська царська влада постійно здійснювала тиск на і без того обмежену автономію, вводила єдині норми, закони для козаків як для простих підданих Російської імперії. У 1734 р. помер гетьман Данило Апостол, і росіяни не давали згоди на вибори нового українського керманича.

Козацька старшина всіляко противилася імперській російській уніфікації: добивалася виборів гетьмана, відмовлялася виконувати царські закони та протидіяла поширенню російської мови. Врешті-решт за підтримку своєї персони під час боротьби за престол,  а також через вплив свого чоловіка, українця за національністю, нова імператриця Єлизавета у 1750 р. дозволила відновити гетьманську владу. Новим керманичем України призначила молодшого брата її чоловіка Кирила Розумовського. Молодий та амбітний чиновник одразу ж взявся реформувати Україну, прагнучи встановити спадкове гетьманство та ефективну вертикаль управління. 1757 р. він за свою службу отримав нові землі, серед яких був і Яготин.

Яготинський парк

Саме гетьман посприяв створенню неподалік міста великої шовковичної плантації, суконної мануфактури та панчішної фабрики. Крім того, на річці Супій була збудована гребля для млина, що посприяло утворенню великої кількості островів та ставків.

Окрім промислових об’єктів, приділив гетьман значну увагу і естетичному вигляду Яготина. За його розпорядженням було розбито величезний парк, у якому він збудував палац.

У 1764 р. нова цариця Катерина ІІ скасувала владу гетьмана. Розумовський перейшов на російську державну службу і повністю зосередився на розбудові своїх маєтків. З часом справи у Яготині почав на себе перебирати його син Олексій. Будучи людиною освіченою, інтелігентом, а до того ж масоном (членом організації, що об’єднувала людей зі спільними цінностями). Він посприяв тому, щоб до парку завезли чимало рідкісних та екзотичних рослин. У 1800 р. була збудована унікальна Троїцька церква, кругла з усіх боків і вартувала за різними даними 45 тисяч рублів (величезна сума у ті часи).

У 1802 р. його донька Варвара вийшла заміж за Миколу Рєпніна-Волконського. В якості приданого подружжя отримало від Олексія Розумовського Яготин.

Розквіт…

Микола Рєпнін-Волконський прославився як видатний військовий діяч. Брав участь у війнах проти французького імператора Наполеона, у місіях до європейських держав. Протягом 1816-1834 рр. був Малоросійським генерал-губернатором (у його віданні були території Чернігівської та Полтавської губерній, тобто землі, де фактично в останні роки функціонувала гетьманська адміністрація).

За резиденцію він обрав Яготин, який у ті часи був повітовим містечком Полтавської губернії. У своїй діяльності князь послідовно відстоював інтереси українського населення. За його ініціативи у Полтаві були збудовані кадетський корпус та інститут шляхетних дівчат, сприяв розвитку української культури (саме за розпорядженням князя Дмитро Бантиш-Каменський написав тритомну «Историю Малой России» – ґрунтовну роботу по історії українського народу).

У 30-і роки 19 століття Полтавщину та Чернігівщину охопили голод та епідемія холери, князь виділяв значні суми на боротьбу з ними. Це дало привід його недругам обвинуватити генерал-губернатора перед царем у нецільовому використанні державних коштів, результатом чого стало відкликання Рєпіна-Волконського у 1834 р. до Санкт-Петербурга. У 1836 р. він вийшов у відставку і поселився у своєму маєтку в Яготині, повністю зосередившись на розвитку парку. За його наказом були здійснені нові насадження, зібрано колекцію італійського живопису, а також 30 тисяч томів різноманітних книг для його бібліотеки.

Садиба і парк князя стали місцем частих відвідувань української інтелігенції. У різні роки до нього приїжджали: ентограф Василь Лукашевич, відомий поет, автор романсу «Очи чорные» Євген Гребінка, художник Василь Штернберг, письменник Микола Гоголь, український історик Микола Маркевич, а також композитор, зачинатель російської класичної музики Михайло Глінка.

Візит Тараса Шевченка

У липні 1843 р. до Яготина приїхав Тарас Шевченко. Він спинився у флігелі, який у той час входив до ансамблю маєтку Рєпніних і був призначений для гостей. Саме у Яготині поет черпав натхнення для написання поеми «Тризна». Крім того, тут же були зроблені копії до портрета князя, Шевченко намалював графічний автопортрет, та один із малюнків із серії про сільське життя.

Серед істориків та дослідників не вщухають дискусії про романтичні почуття українського поета до доньки князя Варвари (названої в честь матері). Саме їй молодий Тарас подарував свій автопортрет і присвятив поему «Тризна». Також донька колишнього генерал-губернатора була тією жінкою, якій він писав листи під час свого заслання.

Флігель, у якому перебував Тарас Шевченко

Окрім власної творчості, поет у Яготині займався збиранням українського фольклору. Саме він записав народні пісні такі як: «Соколе мій, чоловіче», «Ворони клюють» та інші. Взагалі візит Шевченка на Яготинщину був доволі насиченим. Він у той час об’їздив багато сіл, надихався їх красою та упивався увагою чарівних жінок. Пізніше всі ці відчуття були покладені ним на аркуші паперу і ожили у віршах та поемах.

Занепад і відродження…

У 1917 р. тодішню Російську імперію поглинула революція. Протягом 1917-1921 рр. кілька разів змінювалася влада: Центральна Рада, більшовики, німці, Гетьманат, Директорія, білогвардійці Антона Денікіна  Крім того,  Яготинщину ще поглинули селянські бунти та бандитизм. У 1936 р. більшовицька влада в контексті проведення атеїстичної політики підірвала Троїцьку церкву. Багато дерев було спиляно. Тяжким для парку виявився і період німецької окупації,  коли Яготинщині було завдано значних руйнувань.

Зі здобуттям Україною незалежності почалося відновлення парку. У 2003 р. місцеві ентузіасти відбудували флігель, у якому зупинявся Тарас Шевченко. Триває робота по відродженню Троїцької церкви.

Попри страшні рани і удари парк вистояв. Сьогодні він приваблює відвідувачів не лише екзотичними рослинами, а і чудовими скульптурами, серед яких вирізняються монумент до сторіччя української прикордонної служби, пам’ятники піаністу Святославу Ріхтеру, письменнику Миколі Гоголю, художниці Катерині Білокур, а також абстрактні фантастичні композиції.

Попри зміни, як і 200, 100 років тому, при вході в парк можна відчути дух того часу, коли яготинською землею ходили відомі філософи, композитори, поети, коли тут працював Тарас Шевченко, а Яготинщина була одним із центрів політичного життя України.

Експозиція музею Тараса Шевченка, розміщеного у флігелі
Сучасний вигляд парка. Алея учасників радянсько-німецької війни
Виставка у флігелі, присвячена Тарасу Шевченку
Виставка у флігелі, присвячена Тарасу Шевченку
Виставка у флігелі, присвячена Тарасу Шевченку