Запитуєте – відповідаємо

«Чи продається пайова земля? Мені неодноразово пропонували її продати на підставі різних договорів. Чи варто погоджуватися?» Олена, Броварський район, 30 років.

Вітаю усіх передплатників газети «Слово аграрія», які надіслали мені свої земельні питання. Їх уже близько сотні. Я побачив багато активних, небайдужих людей, готових навчатися азам земельно-правових відносин та землекористування. Я й надалі консультуватиму вас, щоб ви підвищувати свій добробут завдяки правильному використанню наявної у вас земельної ділянки (ділянок).

Сьогодні я обрав питання, яке найчастіше зустрічалося у ваших листах – купівлі-продажу пайової землі (відповідно до законодавства –– це земельні ділянки, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельні ділянки, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельні частки (паї), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам – учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами – підпункт «б» п.15 Перехідних положень Земельного Кодексу України).

Оскільки в Україні з 2001 року діє мораторій на продаж земель сільгосппризначення, то однозначна відповідь на питання така – ні, відчуження цих земель шляхом купівлі-продажу, застави тощо неможливо.

Однак через неодноразове продовження мораторію (протягом 17 років!) деякі люди, які працюють в цій сфері, почали виходити до селян-власників землі із заманливими пропозиціями про укладення інших договорів, з метою приховати факт купівлі-продажу землі. Що ж вони пропонують? Давайте розберемося.

Перший варіант –  довгострокова оренда (на 49 років). У цьому разі замість щорічних орендних платежів (біля 1–3 тисяч грн залежно від якості землі) власник землі одноразово отримує усю суму за 49 років. Мінуси  полягають у тому, що, по-перше, селянин отримає певну суму грошей відразу, але потім не буде отримувати щорічні платежі, як це відбувається при оренді землі. По-друге, він отримає значно менше коштів, ніж міг би отримати від продажу ділянки після скасування земельного мораторію. По-третє, він отримає безумовно меншу сумму, оскільки вартість оренди земельних ділянок постійно збільшується. Крім того, такий договір буде мати суттєві відмінності від типового договору оренди землі. Останній передбачає виключно щорічні орендні платежі.

Є ще один варіант – емфітевзис (це право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб). В цій невеличкій статті я не можу пояснити усі ризики цього договору. Зазначу лише,  що він є вкрай небезпечний передусім для селянина-власника, оскільки він не отримає реальної вартості земельної ділянки за цим договором.

Чи варто продовжувати за таких умов мораторій? На мою думку,  зараз треба обговорювати не строки зняття мораторію, який безумовно треба скасовувати, а вимагати від влади формування конкретних інструментів для функціонування ринку (обігу) земельних ділянок  – норм, правил, стандартів. Необхідно розробити нормативно-правові акти, які убезпечать громадян від шахраїв, вимагателів, передбачать страхування землі, інструменти її оцінки, порядок отримання грошей тощо.

А яка ваша думка? Пишіть мені на пошту  Aleksandr.Lutskyi@gmail.com, заходьте на «Фейсбуці» в групу «ПроЗемлю», де я буду ділитися корисною інформацію, або надсилайте листи на адресу редакції: 1033, Київ-33, а/с 89.

Олександр ЛУЦЬКИЙ,

фахівець із земельних питань, член Аграрної партії України