Дворазове підняття квартплати консервує неефективність компаній ЖКГ – Енергетична рада

Анонсоване столичною владою підвищення тарифів на утримання будинків з 1 липня суперечить економічній логіці та жодним чином не стимулює реформування житлово-комунального господарства. Існує велика імовірність, що такий крок стане черговим викачуванням коштів населення, які будуть «з’їдені» неефективною системою субсидій.

Таку позицію висловили члени Енергетичної ради Аграрної партії на засіданні 20 червня.

«Як мінімум перед таким суттєвим зростанням тарифу влада мала б представити прозоре обґрунтування. Ми його не бачили», – зазначив голова Енергетичної ради Аграрної партії Іван Плачков.

Поки в країні можливі такі «тарифні стрибки», жодні реформи провести не вдасться, – говорить член Енергетичної ради Аграрної партії, колишній голова Полтавської ОДА Валерій Асадчев.

«Де ви бачили у світі такі різкі підвищення тарифів? На чому вони ґрунтуються? Можна підняти на 3% чи 5%, але у 1,5-2 рази – це нонсенс, жодна економічна логіка цього не витримує. Це показує повну відірваність тарифів від реальності. Поки наше правове поле дозволятиме такі стрибки, ефективно не працюватиме жодна система власності чи управління в енергетиці», – зазначив Валерій Асадчев.

Сьогоднішня система, при якій тариф складається з витрат компаній, а не стимулює зменшення собівартості – консервує неефективність ЖКГ. Компанії зацікавлені у збільшенні витрат і постійному накопиченні боргів, – говорять члени ради.

«П’ятиетапне підвищення тарифів на газ, тепло та електроенергію, яке почалось після Революції Гідності, повинно було ліквідувати систему перехресного субсидіювання. Принаймні саме так мотивували підвищення. Тепер люди платять в рази більше, а перехресне субсидіювання залишилось на тому ж рівні. Борги навіть зросли. І головні неплатники – не люди, а саме держава», – говорить член Енергетичної ради Аграрної партії, екс-заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості Юрій Саква.

За словами колишнього міського голови Києва Леоніда Косаківського, проблеми житлово-комунального господарства підсилюються невиконанням владою власних рішень і цілей.

«Кожна влада формулює і ставить заздалегідь нездійсненні завдання. За «Державною програмою реформування роботи ЖКГ», затвердженою на 2009-2014 рр., у нас 70% загальної площі будинків мали бути охоплені в ОСББ. Але станом на 2017 рік, за словами міністра ЖКГ, утворено лише 26 тисяч ОСББ, а це менше як п’ята частина від заявленої мети. Також на 2011 рік було заплановано створити Інститут управителів житла, який досі не створений. Тобто завідомо невиправдані завдання ставляться, терміни минають, програму цю переписують, і все починається спочатку, а проблеми не вирішують», – обурений Леонід Косаківський.

Серед критичних питань, які потребують термінового вирішення, Леонід Косаківський називає наступні: кожен третій житловий будинок потребує капітального ремонту, а більше третини усіх будинків перебувають в аварійному стані; лише в Києві 60 тисяч аварійних будинків, ще в 30% будинків зношене технічне устаткування потребує оновлення.

Сьогоднішня система субсидіювання соціально несправедлива і жодним чином не стимулює до економії.

«У кожному з 490 районів зі 100% працездатного населення офіційно працевлаштовані від 7,2 до 23% людей. Решта працюють в тіні, і всі ці люди – отримувачі субсидій. У минулому році з усіх, хто відпочивав за кордоном, 27% були отримувачами субсидій», – зазначив екс-міністр ЖКГ Павло Качур.

Члени ради переконані, що потрібно переходити на адресну допомогу малозабезпеченим замість централізованої системи субсидіювання.

«Ми ніколи не проведемо якісного реформування, поки не поставимо на перше місце споживача. Усі зміни повинні впроваджуватись для того, щоб підвищувати якість обслуговування споживачів. Також ми мусимо впровадити систему, яка дасть змогу врешті-решт позбутися боргів, а не заробляти на їх накопичуванні, і маємо дати компаніям можливість розвиватися, а не вкидати в загальний котел отримані ними кошти, які потім будуть розподілятися НКРЕ», – говорить Іван Плачков.

Разом з тим, для впровадження будь-якої реформи потрібна політична воля, якої у сьогоднішньої влади немає, – впевнені учасники засідання ради.

Нагадаємо, як повідомив заступник голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелєєв, підвищені в 1,5-2 рази тарифи на послуги з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій вводяться в Києві з 1 липня.