На кожного жителя району отримали коштів менше, ніж торік

Головний лікар Баришівської медичної амбулаторії загальної практики сімейної медицини Василь ФІРОВ  у галузі охорони здоров’я старожил – працює з 1979 року. Пройшов через горнило різних медичних реформ, тому добре знає їх ціну. Він не проти чергових змін в цій галузі. Проте зауважує: є багато питань, які  ще треба вирішувати. Але Міністерство охорони здоровя  продовжує рапортувати: все йде по плану.

–  Раніше наше медичне міністерство працювало краще, – говорить Василь Федорович. – Коли виникало гостре питання, на колегії його швидко вирішували, бо прислухалися до медиків-практиків. Зараз навпаки – проблеми,  яких накопичилося дуже багато, заганяють у глухий кут, тому як хочеш, так і викручуйся.

Нас не можна дорікнути, що ми ігноруємо медичну реформу. Зазначу, що в підпорядкуванні нашого закладу терапевтична та педіатрична служби, 10 медичних амбулаторій, 23 фельдшерських пункти. Обслуговуємо  34500  міських і сільських жителів. У багатьох амбулаторіях провели поточні ремонти. Згідно з рекомендацією Міністерства охорони здоров’я закупили електрокардіографи, інгалятори, апарати, що визначають цукор в крові та інше обладнання. Багаті сільські ради придбали цінне обладнання і апарати навіть для фельдшерських пунктів.

Подбали  і про забезпечення наших установ оргтехнікою. Так, торік районна рада та райдержадміністрація звернулися до  голів сільських рад з проханням посприяти у виділенні коштів для закупівлі  комп’ютерів, принтерів, встановлення  інтернету. І керівники сільських громад пішли назустріч. Благо, сьогодні бюджети багатьох сільських рад добре наповнюються – в рік отримують прибуток від одного до кількох мільйонів гривень. Хочу подякувати за допомогу керівникам сіл Морозівка, Бзів, Перемога, Садове, Поділля  та іншим.

На жаль, не вийшла ділова співпраця з Баришівською селищною радою. Її депутати не спромоглися виділити кошти для забезпечення закупівлі оргтехніки для медичних потреб 10 000 жителів Баришівки.

– Повернемося  до медичної реформи. Головний її принцип: гроші ходять за пацієнтом. Це добре?

– Якщо говорити по задекларованих коштах, то так! Базовий тариф становить 370 грн. на одну людину.

На дитину від року до п’яти медик отримає 1480 грн. Для дітей віком від  шести до 17 років  коефіцієнт – 2,2, тобто 814 грн. Для пацієнтів віком  40-64 роки – 444 грн. Для людей, яким 65 і більше років – 740 грн. Всі кошти акумулює Національна служба здоров’я України і розподіляє між медичними закладами.

 Василь Фіров

Відштовхуючись від базового тарифу, порахували: це нормальне фінансування, заживемо! Замість 13 мільйонів гривень, які отримував наш заклад в рік, матимемо 21 мільйон. Вистачить коштів і на капітальний,  і на поточний ремонти приміщень, і на придбання санітарного транспорту.  Але невдовзі наш оптимізм погас. У першому півріччі нинішнього року Міністерство фінансів на одного жителя району виділило всього-на-всього… 140  грн. Решту коштів зобов’язали  виплатити з місцевого бюджету. Якщо бюджет має гроші, то це прекрасно. А Баришівка дотаційна! Торік, для порівняння, на кожного жителя району припало по 315 гривень!

– Ви кажете, не все так добре, як малюють у звітах високопоставлені медичні чиновники. Можете навести приклади?

– У народі кажуть: сім разів відміряй, а потім відріж. Але «вгорі» про це не подумали. Спочатку дали вказівку брати у людей копії з паспорта і ідентифікаційного коду. Потім  схаменулися  і дозволили записувати особисті дані в зошит і заносити в комп’ютер.

Мої колеги на конференціях, колегіумах часто задають питання: як поєднати  тарифікаційну сітку по заробітній платі, яка по сьогоднішній день в дії з деклараціями, як утримувати медичні заклади, виходячи з декларацій, як нараховувати заробітну плату лікарям, медичним сестрам, водіям, коли  немає жодного  документа як це робити. Дехто радить створити громадську раду або цей пункт «забити» в колективний договір. Інші кажуть: не бери на себе заробітну плату людей, бо це велика відповідальність. При першій же перевірці «спалиш» себе.

Інший розріз проблеми: окремі сільські жителі зареєструвалися в міського лікаря. Як їхні кошти  – 444 грн. чи 740 грн. – забрати з сільської амбулаторії?

Лікар, у якого зареєструвався пацієнт, пішов у відпустку або на кількамісячні курси. Колега, який його заміняє, говорить: я  маю своїх 2000 пацієнтів, а за  чужих грошей не отримую. Тому навіщо  буду голову морочити, писати рецепти, направлення?!

Нам кажуть: ви повинні це питання вирішувати в колективі. Але як?!

Щоб мати гідну зарплату, лікарю треба підписати певну кількість декларацій. Для терапевта – це 2000, сімейного лікаря – 1800, педіатра – 900.  Але…Лікар може набрати 2000 декларацій – не більше! Далі система блокує підписантів. На сьогодні і це питання не вирішено. Інтерни, які прийшли до нас, не мають  права набирати людей.

А якщо лікар набрав тільки 1000 декларацій? Як тоді бути?

– Для такого лікаря направляємо людей із сіл. Це не проблема. Справа в іншому. Населення багато, а лікарів немає. У нас один педіатр на 5000 дітей! Вона підпише 900 декларацій, а решту хто буде дітей обслуговувати?  Нам кажуть: нехай їх беруть сімейні лікарі. Але вони вже свою норму набрали!

У нас дуже сутужно з кадрами – не вистачає 5 терапевтів і 3 педіатрів. Тому наш заклад підключився до їх навчання – підготували 3 сімейні терапевти  і два педіатри. На жаль, вони в районі не затрималися – знайшли краще місце роботи.  Тепер знову готуємо  троє фахівців – платимо їм за навчання. Я не можу дати гарантії, що за 3700 грн. заробітної плати вони залишаться у нас працювати.

Чому така гостра проблема в педіатрах? Бо у вузах закрили педіатричні факультети!

–  Ваш мобільний телефон вже «червоний» від дзвінків сільських медиків. Вони дуже хвилюються, бо не знають, яка чекає їх перспектива.

–  Скажу без перебільшення: село стає «на диби». Ось при вас мені зателефонувала  фельдшер. У двох селах, які вона обслуговує, проживає 700 жителів. На декларації, які фельдшер внесла в комп’ютер, ми будемо проводити нарахування на зарплату, утримання санітарки, за газ. Але  фонду заробітної плати не вистачає! Є медичні амбулаторії, де працюють декілька медичних сестер, деякі населені пункти обслуговує один фельдшер. Вони – головна первинна медична ланка на селі. Як їм платити?

Незрозуміло наразі, як зводити докупи статистику. Бо єдиної комп’ютерної системи не запровадили, щоб можна було вести пацієнтів із різними захворюваннями, і якщо треба, з інших районів чи медичних закладів області.

–  Договір з Національною службою здоровя України підписали?

–  У нас до цього часу було комунальне підприємство. А нині комунальне некомерційне. Отож тепер я повинен поміняти печатки, зареєструвати його, оформити ліцензії на медичну практику. Якщо я це зроблю зараз, то мені на фонд заробітної плати не вистачить коштів. Невідомо, чи буде після реорганізації  нас фінансувати районна рада, чи зможемо отримувати кошти від сільських рад. Керівники сільських громад вже кажуть: вас тепер держава утримує! Хоча ми бачимо, яке це утримання!

Попри це, активно проводимо декларування. Декларації  підписали біля 15 тисяч міських і сільських жителів. І цей процес продовжується.